Рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому середовищі
Дата: 14 жовтня 2022 о 18:25, Оновлено 24 березня 2023 о 06:37
Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків.
Цифрове середовище, зокрема інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але й способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять дедалі більше часу в інтернеті.
Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Окрім того, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо ризиків у цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право здобувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, суспільства загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.
Невід’ємною складовою цього процесу є організація профілактичних заходів. Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками.
Під час організації таких заходів варто орієнтуватися на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі та здобуття знань щодо:
- прав людей (зокрема, права в цифровому середовищі);
- електронної участі (в ухваленні рішень);
- збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;
- механізмів захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способів отримати допомогу.
Попередження потрапляння дітей в небезпечні ситуації та вчасне виявлення таких випадків сприяє позитивному спілкуванню між родиною та закладом освіти.
Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:
- говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати;
- будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;
- формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;
- формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;
- встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
- бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00):
- 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),
- 116 111 (безкоштовно з мобільних);
онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;
чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.
Алгоритм дій щодо виявлення ознак перебування (можливого перебування) дітей на небезпечних соціальних сайтах мережі Інтернет
Останннім часом небезпечний флешмоб набуває поширення шляхом соціальних мереж Інтернету, що спонукає дітей та молодь до вчинення самогубств.
Діти, яким батьки та близькі мало приділяють своєї уваги, часто «зависають» в Інтернеті, де масово вступають у різні закриті групи.
Адміністратори таких груп дають учасникам ряд завдань, останнім з яких завжди є самогубство. Маніпулювання вміло здійснюється на психологічному рівні. У разі невиконання фінальної частини «квесту», підліткам погрожують фізичною розправою не тільки з ними самими, а й з їх батьками та родичами.
Кілька слів, як працює система.
І етап: Модератор постійно проводить моніторинг індивідуальних сторінок неповнолітніх у соцмережах із метою виявлення дітей з депресивним психічним станом. За допомогою практик нейролінгвістичного програмування та інших психологічних прийомів схиляє дітей до різних дій та вчинків, які у подальшому приводять до вчинення суїцидів.
Підліток цікавиться їх діяльністю та пише заявку для вступу.
ІІ етап: Адміністратор у приватному чаті спілкується з дитиною, вивчаючи готовність її до самогубства та затверджує кандидатуру для участі у закритій групі.
ІІІ етап: Схиляння дитини до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтва або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео. Однією з головних умов є недопущення розповсюдження інформації батькам та працівникам школи.
Обов’язковим завданнням у «квестах» є нанесення самому собі тілесних ушкоджень у вигляді порізів різних частин рук та опублікування фото доказів у закритому чаті.
Така субкультура підліткового суїциду має розгалужену систему і поширюється у всіх регіонах. Слід зауважити, що до групи ризику потрапляють діти та молодь, які мають необмежений та безконтрольний доступ у соцмережах і схильні до впливу ззовні.
Поради щодо безпеки дітей в Інтернет просторі
1. Більше спілкуватися з дітьми, цікавитись їх справами. Забезпечити організоване дозвілля дітей, залучивши їх до участі у спортивних секціях, гуртках, заходах освітнього та культурного спрямування, духовного розвитку.
2. Звертати увагу на коло спілкування дитини, на наявність різниці у поведінці та спілкуванні в залежності від середовища спілкування (вдома, у школі, поза школою та ін.)
3. Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах.
4. Обов’язково контролювати фото та відеофайли, які знаходяться в гаджетах дитини.
5. Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, у разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження які характеризують приналежність до тієї чи іншої «небезпечної гри».
6. Установити на гаджетах дитини функцію «батьківський контроль». Дотримуватись порад поліції! У разі підозри щодо перебування (можливого перебування) дітей на небезпечних соціальних сайтах мережі Інтернет негайно повідомляти психологу та в подальшому узгоджувати будь-які дії з інспектором ювенальної превенції або інформувати до поліції за номером «102», Головне Управління Національної поліції в Полтавській області.
